Сто років служіння Слову


Кафедра загального та слов’янського мовознавства (до 1997 р. – кафедра російської мови, з 1997 до 2014 р. – кафедра загального та російського мовознавства) – один із найстаріших підрозділів університету, заснований у 1918 р. на історико-філологічному факультеті Катеринославського (нині Дніпровського) університету разом із відкриттям у Катеринославі самого навчального закладу. Протягом 20–30-х років ХХ сторіччя в різний час кафедру очолювали такі видатні лінгвісти, як О.М.Пєшковський, Ю.А.Фохт, І.І.Завадовський.

У складні воєнні та повоєнні роки завідувачем кафедри російської мови був Яків Олексійович Спринчак (1904–1979). Він започаткував дослідження питань російського історичного синтаксису, порівняльно-історичного синтаксису східнослов’янських мов, етимології, історичної лексикології східнослов’янських мов, словотвору, російської акцентології, топоніміки, лінгвостилістики. Завершив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук «Язык московских великокняжеских грамот ХIV–ХV вв.». Фундаментальною працею науковця є книга «Очерки русского исторического синтаксиса», в якій показано історію розвитку синтаксису російської літературної мови у зв’язку з загальним розвитком російського суспільства та держави, науки, культури й освіти. Я.О.Спринчак керував науково-дослідною роботою аспірантів, підготував п’ять кандидатів наук. Під керівництвом Я.О.Спринчака були зроблені перші кроки в науку його студентів-дипломників, а в майбутньому видатних лінгвістів О.М.Трубачова і Є.С.Отіна.

Майже 40 років життя кафедри пов’язано з ім’ям д-ра філол. наук, професора Олександра Миколайовича Шиловського (1919–1991). Його наукові інтереси – історична лексикологія, діалектологія російської мови. Він автор 117 наукових праць, серед яких: «Из опыта системного изучения общественно-политических терминов древнерусского языка» (1975), «Из опыта изучения русских говоров на Украине» (1975) та ін. Разом із проф. В.В.Ільєнком Олександр Миколайович започаткував у ДДУ термінологічну школу, яку зараз очолює його учениця проф. Т.С.Пристайко. З ініціативи О.М.Шиловського 1976 р. в ДДУ була відкрита спеціалізована рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Він був головою цієї спеціалізованої ради, під його керівництвом захищено 12 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата й одна – доктора філологічних наук. Саме завдяки його авторитету та організаторським здібностям виступали опонентами в спеціалізованій раді й читали лекції студентам російського відділення такі відомі філологи, як Л.О.Новиков, В.П.Даниленко, В.І.Кодухов, В.М.Лейчик, О.М.Тихонов та багато інших.

У 1970–1980-ті роки на кафедрі російської мови під керівництвом проф. О.М.Шиловського був сформований надзвичайно потужний науково-педагогічний колектив у складі професорів В.В.Ільєнка, І.І.Меньшикова, Ю.К.Стєхіна, В.М.Туркіна, доцентів Т.Є.Вороніної, В.Г.Гаврюшенко, Л.Ф.Коваленко, О.Є.Козлової, О.О.Красильникової, К.А.Охомуш, І.В.Петренко, Т.С.Пристайко, Л.П.Столярової, М.І.Шевченко, ст. викл. Е.К.Лоєнко та ін.

Далеко за межами України стала відомою синтаксична лінгвістична школа, заснування якої пов’язане з іменами О.М.Пєшковського та Я.О.Спринчака, а подальший її розвиток – із науковою діяльністю д-ра філол. наук, професора Ігоря Івановича Меньшикова, який очолював кафедру у 1991–2004 роках. Він побудував і ввів у дослідницьку практику модель контамінованих образів, принципово новий і ефективний апарат лінгвістичного аналізу; скорегував традиційну метамову синтаксису, увівши до неї низку нових категорій (нестандартні синтаксичні зв’язки, невиражений імператив, базова синтаксична одиниця та ін.); запропонував комплексну структурну детермінацію комунікативних конструкцій (висловлення, речення, складного речення, складного синтаксичного цілого й тексту). Фундаментальні роботи проф. Меньшикова задали тематику досліджень його учнів: професорів Л.П.Столярової, О.І.Панченко, Н.В.Підмогильної, доцентів В.І.Морданя, К.П.Югай, Н.Г.Карпюк, Л.С.Кривош, О.Г.Акастелової, О.Л.Ляпічевої, Н.Д.Писаренко, О.О.Половинко та ін. Під керівництвом І.І.Меньшикова захищені 4 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора та 19 – кандидата філологічних наук. Видатні наукові результати І.І.Меньшикова відзначені присвоєнням йому почесних звань «Відмінник вищої школи СРСР», «Заслужений працівник освіти України», «Заслужений професор ДНУ», медалями «Ветеран праці» та «За вірну службу ДНУ».

За сто років існування кафедри її викладачами підготовлено близько чотирьох тисяч висококваліфікованих спеціалістів з російської мови, загального та прикладного мовознавства, а також десять докторів наук та понад 120 кандидатів філологічних наук для різних вищих навчальних закладів України та СНД. У різні роки науковці кафедри організовували всесоюзні та всеукраїнські конференції: «Актуальні проблеми лексикології східнослов’янських мов» (1975), «Методичне забезпечення застосування ТЗН при вивченні російської мови як один із шляхів інтенсифікації навчального процесу у вузі» (1985), «Актуальні проблеми історичної лексикології та лексикографії східнослов’янських мов» (1988).

В історію кафедри вписані імена провідних учених-лінгвістів, які були її випускниками: один із найвідоміших спеціалістів з етимології слов’янських мов та слов’янської ономастики академік О.М.Трубачов; фахівець з ономастики, славіст, заслужений діяч науки і техніки України, д-р філол. наук, проф. Є.С.Отін; спеціаліст зі словотвору та ономастики слов’янських мов, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН вищої школи України, д-р філол. наук, проф. В.О. Горпинич; відомий спеціаліст у галузі сучасної російської поетичної мови та історичної граматики, д-р філол. наук, проф. Ю.К.Стехін; фахівець із синтаксису російської мови, д-р філол. наук, проф. Л.П.Столярова, яка з 1991 до 2005 року очолювала кафедру лінгвістичної підготовки іноземців ДНУ; відомий науковець у галузі термінології російської мови, д-р філол. наук, проф. Т.С.Пристайко та ін.