Кафедра сьогодні


Освітня діяльність кафедри

Кафедра загального мовознавства та слов'янознавства є випусковою кафедрою факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара зі спеціальності В11/035 Філологія, спеціалізації "Слов’янські мови та літератури (переклад включно)". Кафедра готує фахівців за рівнями вищої освіти:

першим (бакалаврським) – за освітньою програмою "Польська мова та література",

третім (освітньо-науковим, PhD) – за освітньо-науковою програмою "Філологія".

Кафедра готує наукові та науково-педагогічні кадри через аспірантуру та докторантуру.

Кафедра загального мовознавства та слов'янознавства викладає такі профільні дисципліни:

При кафедрі працюють Центр слов’янських мов та навчальна лабораторія «Прикладна лінгвістика». У квітні 2025 року на факультеті української й іноземної філології ДНУ утворено Центр чеської мови і культури. Він функціонує при кафедрі загального мовознавства та слов’янознавства, координатором діяльності Центру призначено завідувачку кафедри, професора Н.В.Дьячок. Основними напрямами роботи Центру є організація вивчення в Україні чеської мови та культури, підтримання співробітництва з чеськими культурними та освітніми установами, виконання спільних наукових проєктів у межах програм Євросоюзу тощо.

Викладачі кафедри щорічно працюють у складі журі ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України за секціями «Польська мова», «Літературна творчість», а також у складі журі ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з польської мови та літератури.

Практична підготовка та можливості працевлаштування

Кафедра загального мовознавства та слов'янознавства має великий досвід практичної підготовки висококваліфікованих фахівців. У період навчання на 2-му курсі здобувачі вищої освіти першого освітнього рівня проходять навчальну лінгвокраїнознавчу практику на базі КЗК «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені первоучителів слов’янських Кирила та Мефодія» (ДОУНБ) або Наукової бібліотеки ДНУ. Базою виробничої (переддипломної) практики є випускові кафедри, наукова бібліотека ДНУ, «Центр слов’янських мов» тощо.

Випускники кафедри можуть працювати в закладах освіти всіх рівнів, засобах масової інформації (газети, радіо, телебачення), туристичних та рекламних агенціях, займатися перекладацькою діяльністю.

Наукова діяльність кафедри

Науковці кафедри досліджують інноваційні процеси в сучасних слов’янських мовах в аспектах лінгвостилістики, ономасіології, дериватології, лінгводидактики, дискурсології та лінгвопрагматики; аналізують актуальні проблеми у сфері термінології, лексикології та фразеології, словотвору та функціонального синтаксису слов’янських мов у синхронії та діахронії. Створено наукову школу «Активні процеси в сучасних слов’янських мовах». Наукові дослідження виконуються у межах низки тем НДР: «Закономірності розвитку і функціонування сучасних слов'янських мов (№ 0116U002260), «Теоретичні та прикладні аспекти вивчення слов’янських мов» (№ 0119U100054). На сучасному етапі вони пов’язані із темою «Тенденції розвитку слов’янських мов і практичні аспекти мовленнєвої діяльності» (№ 0122U001282).

Найвагоміші результати досліджень опубліковано в таких монографіях: Куварова О. К. «Типология русского эпистолярного вокатива» (2014), Дьячок Н. В. «Материалы к словарю универбов современного русского языка. Часть I (А-Л)» (2018), Дьячок Н. В. «Материалы к словарю универбов современного русского языка. Часть IІ (М-Я)» (2019), Дьячок Н. В. «Основы универбации: структурно-семантический критерий» (2019), Дьячок Н. В., Цурикова Н. В. «Основы ахронического словообразования (на материале русского языка)» (2020), Дьячок Н. В. «Основи теорії мовленнєвої номінації» (2023) та ін.

З 2005 р. по 2019 р. при кафедрі редагувався й видавався часопис «Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство» (у 2018–2019 рр. – «Проблеми загального і слов’янського мовознавства»), затверджений як фахове видання.

З 2015 р. на кафедрі існує Центр слов’янських мов, метою якого є популяризація сучасних слов’янських мов, а також поглиблене їх вивчення студентами-філологами в проєкції на духовну культуру слов’ян. На базі Центру проводять заходи, присвячені Дню слов’янської писемності, видатним мовознавцям-славістам Болгарії, Польщі, Сербії, Словаччини, визначним діячам літератури слов’янських країн.

Науковці кафедри з 2003 р. регулярно проводять Міжнародну наукову конференцію «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах», яка стала візитівкою кафедри. У роботі конференції брали участь лінгвісти багатьох країн близького та далекого зарубіжжя. З 2019 р. кафедра загального та слов’янського мовознавства співпрацює з кафедрою російської і французької мов педагогічного факультету Західночеського університету (м. Плзень, Чеська республіка), кафедрою україністики Інституту російської і української філології Університету імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща), які є співорганізаторами Міжнародної наукової конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах», а з 2021 р. до них приєднався й Приморський університет (м. Копер, Словенія).

15–16 квітня 2021 р. у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла Х Міжнародна наукова конференція «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах». Ініціатором і незмінним організатором конференції з 2003 р. є кафедра загального та слов’янського мовознавства ДНУ, а з 2019 р. її співорганізаторами стали Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (Київ), Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Західночеський університет (м.Пльзень, Чеська республіка), Університет імені Адама Міцкевича (м.Познань, Польща) і з 2021 р. – Приморський університет (м.Копер, Словенія).

За умов складної епідеміологічної ситуації зустріч науковців було здійснено дистанційно в програмі Zoom. Мережа Інтернет об’єднала мовознавців із різних куточків планети: з України, Франції, Китаю, Естонії, Чехії, Польщі, Словаччини. Доповіді були присвячені опису лексико-граматичних і семантичних процесів у сучасних слов’янських мовах, що виявляються у різних комунікативних сферах; дослідженню інноваційних явищ в аспектах сучасних наукових парадигм; розгляду мовних і мовленнєвих інновацій як об’єктів прикладної лінгвістики, лінгводидактики, теорії і практики перекладу. Низка розвідок містила результати вивчення лексико-семантичних і словотвірних інновацій, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19 у 2020-21 рр.

На конференції було зроблено понад шістдесят доповідей. Незважаючи на відстань між учасниками, їхнє спілкування було живим і плідним. Під час перерв між доповідями науковці активно обмінювалися думками та обговорювали актуальні питання лінгвістики. Після конференції було видано збірник матеріалів доповідей її учасників.

20-21 квітня 2023 року в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася ХІ Міжнародна конференція «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах», яка була організована кафедрою загального та слов’янського мовознавства за співучастю Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (кафедра слов’янських мов факультету іноземної філології, м. Київ), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (кафедра слов’янської філології філологічного факультету), Західночеського університету у Пльзені (кафедра російської і французької мов педагогічного факультету, Чеська Республіка), Університету імені Адама Міцкевича в Познані (кафедра україністики Інституту російської і української філології, Польща) та Приморського університету (м. Копер, Словенія). Робота конференції проходила в режимі онлайн.

У конференції взяли очну й заочну участь 115 представників 33 закладів вищої освіти України, науковці з Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ), а також мовознавці з Німеччини, Франції, Чехії, Словаччини, Естонії. У виголошених доповідях учасників конференції були обговорені як загальні проблеми неології на межі ХХ і ХХІ століть, інноваційного лексико-граматичного простору, так і окремі: зокрема, ті, що пов’язані із повномасштабним вторгненням країни-агресора, із змінами у мові масової, науково-технічної та художньо-поетичної комунікації та ті, що орієнтовані на контрастивні та лінгводидактичні аспекти лексико-граматичних інновацій, із процесами мовної інтерференції, що наявні зараз внаслідок міграції українців до інших країн тощо.

Завантажити збірник матеріалів конференції ви можете тут .

25‒26 квітня 2025 року у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася ХІI Міжнародна конференція «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах», організаторами якої були викладачі кафедри загального мовознавства та слов’янознавства.

Основними завданнями конференції є висвітлення актуальних питань славістики, опис і узагальнення неологійних мовних і мовленнєвих процесів та явищ, питання мовної інтерференції та впливу екстралінгвістичних чинників на розвиток слов’янських та інших індоєвропейських мов. Лінгвісти розглядали причини й особливості новотворів, які з’явилися внаслідок ситуації, що наразі наявна в нашій державі, а отже, дослідження воєнного, політичного дискурсів посіли пріоритетне місце з-поміж інших важливих питань. До оргкомітету надійшло 124 заявки на участь у конференції з 8 країн: Україна, Республіка Польща (м. Вроцлав), Французька Республіка (м. Страсбург, м. Нант), Німеччина (м. Берлін, м. Падерборн), Іспанія (м. Вальядолід), Чеська Республіка (м. Прага), Словацька Республіка (м. Пряшів), Естонія (с. Кохіла).

У конференції взяли участь науковці Інституту мовознавства імені О.О. Потебні (Київ) НАН України, Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також мовознавці з багатьох закладів вищої освіти України, зокрема Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк), ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (Слов’янськ –Дніпро), Державного біотехнологічного університету (Харків), Дніпровського державного медичного університету, Запорізького національного університету, Київського національного університету технологій та дизайну, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Національного університету «Запорізька політехніка», Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Ужгородського національного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Херсонського державного університету, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (Кропивницький) та ін.

Завантажити збірник матеріалів конференції ви можете тут .

Студентське життя

У межах НДРС майбутні філологи виконують курсові та дипломні роботи, виступають на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, публікують наукові статті у виданнях ДНУ та інших вузів, готують і презентують доповіді на засіданнях студентського наукового гуртка «Мовна картина світу у синхронії та діахронії» та двох проблемних груп «Картина світу в мовній свідомості поляків» і «Слов’янські мови: історія та сучасність».

Здобувачі вищої освіти беруть активну участь у культурному житті факультету й університету: проведенні Дня першокурсника, Дня факультету, Дня слов’янської писемності, благодійних акціях, ярмарках, флешмобах; загартовують лідерські якості в органах студентського самоврядування; активно долучаються до загальноуніверситетських та факультетських заходів з профорієнтації; відвідують музеї й театри.

Співпраця з роботодавцями

Кафедра ефективно співпрацює з такими закладами: КЗО «СЗШ № 15» Дніпровської міської ради; Дніпровський ліцей № 31 «Пріоритет»; КЗО «Спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 16» Дніпровської міської ради, КЗО НВО № 28 Дніпровської міської ради; Дніпровський державний медичний університет, кафедра мовної підготовки; Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, кафедра інтенсивного навчання іноземним мовам; Міжнародне інформаційно-аналітичне агентство «Метал-інвест»; Телеканал 34; Студія кіно і телебачення «КіТ» та ін.